Інформативність постпроцесингу зображень для прогнозування, планування і оцінки ефективності лікування інсультів

Ступінь розімкненості, безумовно, характеризує  ступінь  ауторегуляції  мозкового  кровообігу [14, 17, 36].

З 64 хворих з компенсацією кровообігу аномальна будова кола відмічена у 20 (31,25%), та з 35 хворих з декомпенсацією кровообігу – у 25 (71,43%).

Таким чином, патологічні деформації і стенози  ВСА  звичайно  супроводжуються  і  аномальною анатомічною будовою артеріального кола: з 99 прооперованих хворих у 45 (45,45%) виявлене розімкнене коло.

Викладені вище дані дозволяють зробити висновок: доопераційна візуалізація артеріального кола  є  необхідною,  але  недостатньою  умовою для планування безпечної операції, зокрема, навіть  короткочасного  припинення  кровотоку  по сонних артеріях, необхідного для установки і видалення тимчасового шунта.

Фрактальна  розмірність  деформацій екстракраніальних  артерій  і  відбір  хворих  на  реконструктивно-відновні  операції. Загальноприйняті терміни - петля (coiling), звитість  (tortusity),  спіраль (spiral, looped), перегин (kinking) – що використовуються для ідентифікації різних  варіантів деформацій  артерій, носять виключно якісний характер. Хоча відомі спроби наповнення  цих  дефініцій  і  кількісними  характеристиками [10, 11, 21]. Так, наприклад, згідно однієї  з  класифікацій  патологічних  деформацій сонних  артерій  визначаються наступні  лінійні  і кутові характеристики [21]:

• С-образна деформація (I тип) супроводжується зменшенням просвіту судини не більше ніж на 20% і має кут до 900;
• S - образна деформація (II тип) зменшує просвіт судини на 20-40% і має кут від 400 до 600;

Койлінг (III тип) - на 40-50% і має кут менше 400 відповідно.

Визначена і залежність частоти  клініки порушень мозкового кровопостачання від типу патологічної деформації сонних артерій (табл. 2).

В той же час така класифікація не сприяє однозначному визначенню показання до реконструктивно-відновних операцій на сонних артеріях.

Нами показана можливість  інформативного і однозначнішого (у аспекті визначення показання до реконструктивно-відновних операцій) опису патологічних деформацій на основі фрактальної геометрії.

Таблиця 2.
Залежність клініки ПМК від типу деформації СА.

Примітка: ГПМК – гостре порушення мозкового кровотоку, ТІА – транзиторна ішемічна атака, ППМК – приходяще порушення мозкового кровотоку.

За традицією основою інтуїтивного розуміння геометрії природи біооб’єктів служили евклідові прямі, кола, сфери  і т.д. Основний об’єкт фрактальної геометрії - фрактал. Суворого  і повного визначення  фракталу  поки  що  не  існує.  Проте наведемо ті, що найбільш вживаються.

Фрактал (fraction - дріб, fracture - злам) - структура, що складається з геометричних фрагментів різного розміру  і орієнтацій, але аналогічних за формою [7].

Фрактал - зламаний об’єкт з дробовою розмірністю.

Класичними прикладами  фрактальних геометричних об’єктів в організмі людини є центральна нервова система, дихальна  і кровоносна (судинна частина) системи [7, 35].

Припускають, що фрактальна  геометрія описує природні форми, мабуть, витонченіше і точніше, ніж евклідова геометрія [7, 35].

Є  певний  досвід  застосування  фрактальної геометрії  для  підвищення  ефективності  аналізу  структури  тканин  організму, мікроструктури жовчних  каменів,  діагностики  остеопорозу,  диференціальної діагностики кулевидних утворень легенів [7, 18, 33, 35].

Варіанти  патологічних  деформацій  артерій можуть бути об’єднані одним  єдиним терміном -  подовження,  оскільки  всі  перераховані  вище варіанти аномалій виникають через подовження.

Будь-яка патологічна деформація характеризується 2 лінійними показниками: довжина, зміряна по прямій між початком і кінцем деформованої ділянки L; довжина, зміряна по центральній осі судини, або природна довжина деформованої ділянки R. Фрактальна розмірність Х згідно [33] пов’язує ці два показники в один по формулі:

Х = lg L/lg R.

Фрактальна розмірність патологічних деформацій екстракраніальной частини сонної артерії визначена  у 44  хворих (табл. 3  і 4),  які  склали наступні 3 групи:

1 - 17 пацієнтів з перенесеною ТІА;

2 - 12 пацієнтів з клінічними проявами дисциркуляторної  енцефалопатії без ознак перенесених епізодів скороминущої ішемії головного мозку;

3 - 15 пацієнтів  з наслідками  ішемічного  інсульту в каротидному басейні.

Відзначимо, що тільки у хворих з Х<0,6 в подальшому була виконана хірургічна корекція ПД СА.

Реконструктивно-відновні операції виконані у 9 пацієнтів з первинно перенесеною ТІА, у 1 пацієнта з дисциркуляторною енцефалопатією, у 8 пацієнтів з перенесеним ішемічним інсультом (табл. 5). Ішемічні інсульти в  різні терміни після обстеження спостерігалися у хворих з Х<0,6 (що відмовилися від операцій): у 2 з первинно перенесеною ТІА, у 1 з дисциркуляторною енцефалопатією. У 3 хворих розвинувся повторний інсульт.

Всі хворі з деформаціями сонних артерій, визначеними як фізіологічні деформації, протягом всього  терміну  спостереження (2  роки)  проходили консервативну терапію і серед них не спостерігалося розвитку гострих порушень мозкового кровообігу.

Розроблений  спосіб  дозволяє  розрізняти  фізіологічну  і  патологічну  деформацію  артерій. Проте відзначимо, що будь-яка фізіологічна деформація в  нетиповому топографо-анатомічному місці може еволюціонувати в патологічну.

Таблиця 3.
Фрактальні розмірності різних варіантів ПД СА.

Примітка: ПД СА – патологічна деформація сонної артерії..