график работы Александровского консультативно - диагностического центра


скидка на МРТ записаться в Александровский консультативно - диагностический центр

контакты Александровского консультативно - диагностического центра

 

 

 

Клініко-рентгенологічні взаємозв’язки у хворих на пароксизмальну форму вегетативної дисфункції на фоні функціональної нестабільності шийного відділу хребта

Л.Р. Забудська

І.О.Мітюряєва, Н.М.Кухта, В.О. Кулик, Г.В. Гнилоскуренко,
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, м. Київ, Україна

 

 

 

 

1 2 3 4


Clinicoroentgenologic relationchip in patients with paroxysmal autonomic dysfunction amid pathology cervicalcpine.
I.A. Mityuryaeva, N.N. Kuchta, V.O. Kulik, A. V. Gniloskurenko, L.R. Zabutska National Medical University of A.A. Bogomolets, Kiev, Ukraine

An assessment of clinical and radiological examination 70 children with paroxysmal autonomic failure, in 2/3 of which viyavlena pathology of the cervical spine. Established a positive relationship between the correlation cerebroasthenic clinical manifestations of autonomic dysfunction and the specific objective and radiological signs of disorders of the cervical vertebrae

Keywords: paroxysmal autonomic dysfunction, cervical pathology, children.

Клинико-рентгенологические взаимосвязи у больных с пароксизмальной формой вегетативной дисфункции на фоне патологии шейного отдела позвоночника И.А.Митюряєва, Н.Н.Кухта, В.О.Кулик, А.В.Гнилоскуренко, Л.Р. Забудская Национальный медицинский университет имени А.А.Богомольца, г.Киев, Украина

Проведена оценка клинико-рентгенологического обследования 70 детей с пароксизмальной вегетативной недо статочностью, у 2/3 которых выявлена патология шейного отдела позвоночника. Установлена позитивная кореляционная связь между цереброастеническими клиническими проявленими вегетативной дисфункции и специфическими объективными и рентгенологическими признаками нарушений шейных позвонков.

Ключевые слова: пароксизмальная вегетативная дисфункция, патология шейного отдела, дети.

За даними епідеміологічних досліджень від 20 до 80% населення страждають на вегетативні порушення. В різні періоди для визначення порушень функцій вегетативної нервової системи ( ВНС) застосовували різні терміни: "вегетативна дистонія", "нейроциркуляторна дистонія ", "вегетативний невроз","дисвегетоз", "вегетативна дисрегуляція . В 1999 р. творчим колективом, очолюваним проф. В .Г. Майданником, запропонована вдосконалена класифікація, в основу якої був покладений термін – вегетативна дисфункція ( ВД), що узгоджується з принципами МКБ-10 ( Женева,1995 ). Згідно з цією класифікацією, виділені такі клініко-патогенетичні форми: нейроциркуляторна дисфункція, вегетосудинна дисфункція, вегетовісцеральна дисфункція, пароксизмальна вегетативна недостатність (ПВН). Рівень ураження ВНС надсегментарний та сегментарний. [10].

До теперішнього часу обговорюються різні етіологічні чинники вегетативних дисфункцій у дітей. Виділяють природжені та набуті фактори у виникненні ВД, але тільки деякі автори приділяють увагу вертеброгенному фактору, та найчастіше, як складовій перинатальної травми [2,4,5]. В той же час, навіть при нормальному перебігу пологів, можуть виникнути мікротравми шийного відділу хребта (ШВХ), які в подальшому клінічно проявлять себе по мірі росту та розвитку організму [9].
Проте зв'язок порушень функцій хребта, набутих в дошкільному та шкільному віці, з виникненням та прогресуванням ВД вивчений недостатньо [2].

В останній час спостерігається значний інтерес до проявів ВД з пароксизмальним перебігом на фоні патологічного стану, який визначається терміном краніовертебральна патологія [1]. До патологічних станів, що складають в сукупності краніовертебральну патологію відносяться: порушення анатомічної структури шийного відділу хребта і/або черепа, порушення кровопостачання головного мозку і ліквородинаміки з супутніми розладами функцій структур головного і спинного мозку [1,11].

Нестабільність краніовертебрального сегмента і нижчеприлеглих хребців, слабкість зв`язкового апарата, вроджені вади розвитку, набуті зміни шийного відділу, остеохондроз, вроджені аномалії судин вертебробазилярної артеріальної системи – головні причини виникнення синдрому вертебробазилярної недостатності у підлітків [8]. Так, малозначні на перший погляд порушення в шийному відділі хребта призводять до часткової компресії судин, а також до подразнення хребтового нерва, в результаті чого виникає спазм судин вертебробазилярного басейну з порушенням його нормальної гемодинаміки. Хребетну артерію іннервує хребетний нерв, який являється вегетативним утворенням і сформований дендритами нейронів II типу Догеля (аферентні вегетативні нейрони) і аксонами I типу Догеля (еферентні нейрони) [3]. В результаті іррітації рецепторних полів синувертебрального нерва відбувається спазм гладкої мускулатури хребетних артерій. В деяких випадках в результаті нестабільності сегментів можлива пряма дія протрузії міжхребцевого диска (при латеральному напрямку тиску) на хребетну артерію [3]. Крім того, гіпермобільність у хребті може призвести до порушення відтоку спинномозкової рідини та розвитку внутрішньо-черепної гіпертензії.

Враховуючи, що основні вегетативні центри знаходяться в головному мозку, недостача кровообігу та порушення ліквородинаміки можуть бути причиною виникнення надсегментарних порушень [2]. Також, в результаті нестабільності суглобів ШВХ, формуються міофасцикулярні блоки, які мають захисний характер та обмежують рухливість в гіпермобільному
сегменті. Тривалі функціональні блокади суглобів сприяють порушенню трофіки тканин, що призводить до виникнення остеохондрозу. У свою чергу, ці зміни можуть призводити до здавлювання корінців спинного мозку, що супроводжується різною клінічною симптоматикою залежно від виду нервового волокна, локалізації ураженого сегменту і ступеня ураження [ 6,7,12]. Подразнення вегетативної нервової системи на цервікальному рівні, викликане шийним остеохондрозом, підсилюють синдроми хребетних артерій. Вказані зміни відображаються на якості життя дитини і являються причиною наступних мозкових катастроф та дегенеративнодистрофічних хвороб хребта при досягненні зрілого віку[8].

Таким чином, актуальність дослідження заключається в широкому розповсюдженні вегетативних дисфункцій у дітей та недостатніми даними про патологію шийного відділу хребта у таких хворих.

Мета дослідження. Визначити клініко-рентгенологічні взаємозв`язки у хворих на вегетативну дисфункцію з пароксизмальною вегетативною недостатністю на фоні функціональної нестабільності шийного відділу хребта.

Матеріал і методи. Дослідження проводилось на базі центру вегетативних дисфункцій ДКЛ №6 та «Інституту проблем болю» м.Києва.

Нами обстежено 70 дітей віком від 8 до18 років, які знаходились в клініці на лікуванні з діагнозом: пароксизмальна вегетативна недостатність з судинними кризами. Всім хворим проводили комплексне обстеження, яке включало: рентгенографію шийного відділу хребта з функціональними пробами, при необхідності МРТ головного мозку та шийного відділу хребта з метою виключення вроджених вад розвитку, електроенцефалографію, реоенцефалографію, електрокардіографію, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини, за необхідністю добовий моніторинг артеріального тиску. В план обстеження також входили огляд невролога, вертебролога, окуліста. Для деталізації скарг дітей та їх батьків анкетували за спеціальними опитувальниками. Критеріями включення в групу для подальшого обстеження стали дані про наявність функціональної нестабільності та епізодів втрати свідомості. Діти, які мали вродженні вади розвитку краніовертебрального сегменту, аномалії судин вертебробазилярного басейну, грубі патологічні зміни з боку серцево-судинної системи та судомну готовність - були виключенні з подальшого обстеження.

Статистична обробка отриманих даних та елементи статистичного аналізу проводилася за допомогою непараметричних тестів на базі цифрових програм статистичного аналізу Microsoft Office Excel 2007, програми SPSS Statistics 17,0 (Statistic Package for the Social Sciences) та Stata 10,0. Статистично вірогідними вважали різницю при р<0,05.


1 2 3 4