Інформативність постпроцесингу зображень для прогнозування, планування і оцінки ефективності лікування інсультів

Постобробка –  це виконання (вже після РКТ та МРТ обстеження пацієнта) маніпуляцій із зображенням  для  підвищення  його  інформативності (виділення  зон  інтересу,  їх  збільшення, проведення  гістографічного  аналізу,  кольорове картування, підвищення просторового та контрастного розділення отримання тримірних зображень і т.і.).

Мета статті – описати варіанти постобробки КТ, МРТ зображень на прикладі аналізу та інтерпритації результатів обстеження хворих з інсультами.

Матеріали і методи

Обстеження 649  хворих  виконувалося на  МСКТ «Somatom Volume Zoom»  (фірма «Сіменс»,  Німеччина)  томографі “Magnetom Vision” (фірма “Сіменс”, Німеччина) з індукцією магнітного поля 1,5Тл та на томографі „FlexArt” (фірма „Тошиба”, Японія) з індукцією магнітного поля 0,5Тл.

Робота  з діагностичними  зображеннями проводилася у форматі єдиного уніфікованого стандарту для передачі,  зберігання  і обробки  зображень DІCОM 3.0.

Дослідження  виконувалися  у  відповідності до правил та принципів біоетики: „не нашкодь”, „роби  благо”,  повага  автономності  пацієнта, справедливість, конфіденційність.

Результати та їх обговорення

Варіанти  будови  артеріального  кола  як предиктор  компенсації  колатерального  мозкового  кровообігу  при  реконструктивно-відновних  операціях  на  екстракраніальних  артеріях.  Реконструктивно-відновні  операції  на артеріях шиї займають важливе місце в комплексному лікуванні ішемічних порушень мозкового кровообігу [23, 24] і визнаються ефективним методом профілактики інсульту при гемодинамічно значущих стенозуючих ураженнях [11, 21].

При  симптомних  критичних  і  субкритичних стенозах  сумарний  ризик  ускладнень  і  летальності не повинен перевищувати 6%, при  асимптомних  гемодинамічно  значущих  стенозах - 3%. Перевищення  сумарного  ризику  ускладнень більше 10% позбавляє реконструктивно-відновні втручання будь-яких переваг перед консервативними методами лікування і профілактики  [11, 23].

У ранньому післяопераційному періоді ускладненнями  операцій  є  гострі  порушення  мозкового кровообігу по  ішемічному  або  геморагічному типу в басейні оперованої артерії. Аналіз історій хвороби  пацієнтів  з  післяопераційними  ускладненнями і летальними результатами свідчить про недостатню  інформативність  інтраопераційного нейромоніторінгу, представленого транскраніальною  доплерографією,  церебральною  оксиметрією і ЕЕГ, що традиційно використовуються в нейрохірургії [21, 26, 37, 39]. Очевидно, що одно-  і двохстороння перев’язка сонних артерій при операціях  безпечна  тільки  за  відсутності  аномалій анатомічної будови артеріального кола.

Нами проведено дослідження залежності компенсації і декомпенсації кровообігу в басейні вимкненої з кровотоку внутрішньої сонної артерії від будови артеріального кола у 99 хворих, обстежених  в  доопераційний  період методом МСКА або МРА (табл.1).

При замкненому повністю артеріальному колі компенсація  колатерального  мозкового  кровообігу  спостерігалася  в 81,5%  спостережень.  В той же час в 18,5% спостережень показники нейромоніторінгу  були  оцінені  як  недостатність колатерального  кровотоку,  і  були  установлені внутрішньопросвітні  тимчасові шунти,  не  дивлячись на функціонуюче Вілізієве коло.

Таблиця 1.
Вплив варіанту будови артеріального кола на частоту декомпенсації кровообігу у басейні вимкненої з кровотоку ВСА.

Примітка: ПСА – передня сполучна артерія, ЗСА – задня сполучна артерія.