Клініко-рентгенологічні взаємозв’язки у хворих на пароксизмальну форму вегетативної дисфункції на фоні функціональної нестабільності шийного відділу хребта

З діаграми видно, що головний біль кожного дня, або не менше 3-х разів на тиждень відмічали 88,4% дітей, біль в потиличній області «часто» відмічали 51,2% хворих, запаморочення - 46,5% хворих, болі в шийному відділі хребта - 39,5% дітей, біль у спині часто спостерігали у 32,5% дітей, посилення головного болю при поворотах мали 27,9% хворих. Такі скарги, як порушення гостроти зору та шум у вухах, що виникають «часто» відмічали 13,9% та 9,3% дітей відповідно.

За результатами об`єктивного обстеження невролога та вертебролога, на момент огляду вогнищевої неврологічної патології не було виявлено. Основні патологічні прояви за даними огляду спеціалістів представлені в табл.1

Потрібно відмітити, що майже у всіх дітей 40 (93%) виявляється болісність при пальпації паравертебральної зони та остистих відростків. Всі обстежені діти мали напруження м`язів шиї та плечового поясу, таких як грудинно-ключично-сосцевидних, трапецієвидних, нижніх косих та великих і малих прямих м`язів голови. При цьому більшість дітей (88,3%) мали двостороннє напруження м`язів шиї та надпліччя. У 5 (11,6%) дітей напруження м`язів в цій ділянці відбувалось асиметрично та більш виражено з одного боку, що призвело до розвитку рефлекторної кривошиї.

Потрібно зазначити, що у більшості пацієнтів в м`язово-тонічний процес залучаються два та більше м’язів з утворенням не менше двох-трьох тригерних точок в кожному м`язі. Виявлення напружених м'язів та активних тригерів має значення для діагностики та подальшого лікування ПВН на фоні патології ШВХ.

Таблиця 1

Особливості клінічного обстеження хворих на ПВН з патологією ШВХ

Підтвердженням патологіі ШВХ та формування на його фоні вертебро-базилярної недостатності є наявність у більшості дітей (38-88,3%) легкої статичної (при виконанні проби Ромберга,особливо ускладненої) та динамічної атаксії. При виконанні пальце-носової та п’яточно-колінної проб порушень не виявлено. Більше третини (18-41,8%) хворих мали обмеження при поворотах голови, а у 9 (20,9%) дітей при цьому відмічено відчуття хрусту, що також свідчить про защемленість шийного відділу хребта.

Нами проведено кореляційний аналіз взаємозв`язку скарг хворих на ПВН та даних неврологічного огляду спеціалістів (табл.2).

Як видно з табл.2, скарги, характерні для вегетативних порушень,такі як головний біль, а саме в потиличній ділянці, корелюють з пальпаторним напруженням м'язів шиї (r=0,583,р<0,01), шаткістю в позі Ромберга (r=0,583, р<0,01) та больовими ознаками при пальпації остистих відростків ШВХ (r=0,563, р<0,01). Прояви підвищеної втомлюваності та слабкість також мають позитивний взаємозв’язок з напруженням м'язів шиї, відчуттям хрусту в ній та особливо з болем при пальпації шийних хребців (r=0,573, р<0,01, табл.2).

Таблиця 2

Дані кореляційного аналізу взаємозв`язків між скаргами хворих та даними неврологічного огляду

Примітка: * - р<0,05, ** - р<0,01

Крім того. виявлено достовірний позитивний кореляційний зв`язок між больовим синдромом в шийному відділі та напруженням м`язів з одного та обох боків (r=0,547, р<0,01), а також шаткістю в позиції Ромберга (r=0,547, р<0,01). Також біль за грудиною та в ділянці серця позитивно корелює у хворих на ПВН з обмеженням при поворотах голови при огляді з r =0,522, р<0,05, що підтверджує причетність патології ШВХ в розвитку клініки вегетативних дисфункцій. Особливу тривогу викликає встановлений взаємозв’язок між больовим синдромом в животі (черевній порожнині) та проявами втрати свідомості (r =0,347, р<0,05 ). На наш погляд, це свідчить про залучення до патологічного процесу n.vagus, що може призвести (при його збудженні) до переваги парасимпатичного впливу на серцево-судинну систему.

Звертає на себе увагу той факт, що клінічні прояви у хворих на ПВН диференційовано пов’язані з патологічними змінами конкретних хребців ШВХ. Показники кореляційного аналізу рентгенологічних даних та клінічних проявів ПВН представлені в табл. 3.

Таблиця 3

Дані кореляційного аналізу взаємозв`язків між клінічними проявами у хворих на ПВН з рентгенологічними даними

Примітка: * - р<0,05, ** - р<0,01

Так, найбільш вразлива хребетна артерія в сегментах С1та С2, оскільки тут вона змінює свій напрямок, утворюючи за визначенням анатомів “акробатичну петлю“. Тому запаморочення та втрата свідомості більш закономірно виникає при патології в сегменті С2 ( r =0,323,р<0,05).

При змінах в сегменті С3-С4 у хворих на ПВН відмічається порушення зору (r =0,339,р<0,05), що може бути обумовлено зміною кровообігу в сітківці ока в результаті рефлекторного спазму в її судинах, як результат дистонії хребетної артерії. Цікаво, що при патології на рівні С5 у пацієнтів ідентифікується проблема з оперативною пам’яттю (r=0,390,р<0,01), а також когнітивні порушення (r=0,390,р<0,01 ), що, на наш погляд, пов’язано з порушенням рефлекторної діяльності шийних симпатичних вузлів та, перш за все, зірчастого ганглія. В результаті чого порушується синхронізація вегетативної регуляції як в вертебробазилярному, так і в каротидному судинних басейнах. Також цим можна пояснити появу головного болю у хворих на ПВН, особливо під час рухів голови, при ураженні шийних хребців на рівні С6-С7(r=0,302,р<0,05), коли в стійкий патологічний процес залучається зірчастий вегетативний ганглій (табл.3). Як підтвердження, у всіх пацієнтів з подібними проявами пальпація зірчастого вузла особливо болюча та супроводжується негативною реакцією хворого.

Отже, проведений клініко-рентгенологічний аналіз діагностичних показників продемонстрував залежність виникнення проявів пароксизмальної вегетативної недостатності у хворих від патологічних змін в шийному відділі хребта.