системна склеродермія і атеросклероз

У доступній літературі нами не виявлено робіт, присвячених використанню СКТ з метою визначення кальцифікації коронарних артерій у хворих на ССД. Однак подібні дослідження становлять значний інтерес, оскільки дозволяють об’єктивізувати наявність і вираженість коронарного атеросклерозу у цих хворих.

Ультразвукове дослідження (УЗД) сонних артерій (комплекс інтима-медіа — КІМ) широко застосовують для виявлення преклінічного атеросклерозу. Встановлено, що потовщення КІМ — це фактор ризику розвитку атеросклерозу коронарних артерій, інфаркту міокарда та інсульту (Лелюк В.Г., Лелюк С.Э., 1999). Роботи, які стосуються змін КІМ при ССД, малочисленні, а результати їх суперечливі (Mourad J.J. et al., 1997; Cheng K.S. et al., 2003; Волков А.В. и соавт., 2004).
У зв’язку з цим мета роботи — виявлення кальцифікації коронарних артерій (за величиною показника кальцієвого індексу — КІ) та визначення товщини КІМ як маркерів атеросклерозу у хворих на ССД.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Обстежено 30 хворих на ССД віком від 28 до 66 років (середній вік — 45,9±1,8 року), які проходили стаціонарне лікування в Міському ревматологічному центрі на базі Центральної міської клінічної лікарні м. Києва. Серед них — 28 (93,3%) жінки і 2 (6,7%) — чоловіки. Діагноз ССД встановлювали на підставі критеріїв, рекомендованих Асоціацією ревматологів України (Коваленко В.Н., Шуба Н.М. (ред.), 2004). Хронічний перебіг ССД виявлено у 26 (86,7%) хворих , підгострий — у 4 (13,3%). У всіх хворих діагностована ССД ІІ (генералізованої) стадії. За активністю захворювання розподіл пацієнтів був таким: І ступінь активності — 23 (76,7%), ІІ — 7 (23,3%). Ураження шкіри, периферичних судин виявлено у 30 (100%) хворих. У 24 (80,0%) пацієнтів була лімітована форма захворювання, у 6 (20,0%) — дифузна. За класифікацією феномена Рейно Г.Л. Ратнера, Г.Е. Слуцкера (1989) хворі розподілялися таким чином: ІІ стадія — у 16 (53,3%), ІІІ — у 12 (40,0%), IV — у 2 (6,7%).

Контрольну группу (КГ) становили 30 практично здорових осіб. Групи, що порівнювалися, статистично однорідні за віком (від 30 до 67 років, середній вік — 47,1±3,1 року; р>0,05) і статтю (жінок — 26 (86,7%), чоловіків — 4 (13,3%); р>0,05).

З метою визначення ступеня кальцифікації коронарних артерій проводили СКТ на мультиспіральному томографі «Somaton Volume Zoom» («Siemens», Німеччина) з використанням програми «Calcium scoring». Для визначення кальцифікації коронарних артерій виконували від 30 до 40 послідовних поперечних зрізів товщиною 3 мм і кроком 3 мм, починаючи від кореня аорти до верхівки серця. Кожне дослідження проводили на фоні затримки дихання пацієнтом на 20 с. Час виконання одного зрізу становив 80 мс. Дослідження виконували при синхронізації сканування з ЕКГ та затримкою тригера на 40% від інтервалу R–R. Кількісний аналіз кальцифікації коронарних судин здійснювали за алгоритмом, запропонованим A.S. Agatson та співавторами (1990). Кількість кальцію визначали для окремих коронарних сегментів з підсумовуванням загального КІ (Schmermund A. et al., 1998). Інтерпретацію КІ здійснювали згідно зі шкалою клініки Мейо (American College of Cardiology, 2000). При аналізі томограм використовували аксіальні зрізи (2Д), програми багатоплоскісної реконструкції (MPR, MIP), тримірної реконструкції (3Д). Стеноз визначали як гемодинамічно значущий, якщо діаметр судини був звужений на ≥50%.

Для визначення величини КІМ проводили дуплексне сканування загальної сонної артерії на ультразвуковому апараті «Aloca 5000» (Японія). Для візуалізації загальної сонної артерії лінійний датчик 10 МГц розташовували по передньому та задньому краю m. sternocleidomastoideus. При досліджуванні в задній продольній площині сканування проводили трансмускулярно, що покращувало візуалізацію структур судинної стінки, а також патологічних утворень у просвіті судини (Лелюк В.Г., Лелюк С.Э., 1999). Стандартизоване вимірювання товщини КІМ у загальній сонній артерії проводили на 1–1,5 см проксимальніше біфуркації по задній (відносно датчика) стінці артерії (Crouse J.R. et al., 1994; Bonithon-Kopp C. et al., 1996). Вимірювання по передній стінці неприпустимі через викривлення ультразвукового сигналу при подвійному (на межах адвентиція — медіа та інтима — просвіт судини) проходженні ультразвукового променя із середовищ з більш високою акустичною щільністю до середовищ з більш низькою (Лелюк В.Г., Лелюк С.Э., 1999; Cheng K.S. et al., 2003). При скануванні КІМ оцінювали в ділянці максимального візуального потовщення (Лелюк В.Г., Лелюк С.Э., 1999). Збільшення КІМ≥0,8 мм розцінювали як маркер атеросклеротичного процесу (Scudlova M. et al., 2003).

Результати досліджень оброблені методами варіаційної статистики. Вірогідність різниці показників при порівнянні середніх арифметичних значень визначали за допомогою критерію Стьюдента, кореляційний аналіз проводили за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції Пірсона. Усі види аналізу здійснювали за допомогою пакетів прикладних програм Statistika (версія 5,2) та Excel на персональному комп’ютері.